Успіння28 серпня Православна церква святкує  одне з дванадцяти найбільших свят церковного року - Успіння Пресвятої Богородиці або Першу Пречисту, що являється завершенням земного життя Пресвятої Богородиці та переселення її в життя небесне.

 

Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Коли він був відсутній, вона мешкала в домі його батьків недалеко від гори Єлеонської. Коли переслідування Іродом християн посилилися, вона разом із Іваном Богословом переселилася до Ефеса.

 

Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам, часто приходила до гробу Господнього. І ось одного разу, коли вона знову прийшла на Голгофу, до неї з'явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного, та на підтвердження своїх слів вручив їй пальмову гілку. Із цією звісткою й повернулася Мати Божа до Вифлеєма та одразу ж повідомила учнів Господа про своє успіння. Пресвята Богородиця прагнула, щоб у час кончини біля неї знаходився апостол Іван Богослов, про що молилася Господу. І Святий Дух переніс апостола з Ефесу до того місця, де лежала Мати Божа.

 

За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Раптом зненацька засяяло Божественне світло, затьмарюючи безліч запалених свічок. І зійшов до всіх людей, які зібралися, сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ.

 

Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа та смиренно чекала на те, щоб він забрав її. І без жодних тілесних страждань віддала душу свою Богородиця своєму синові. Потім янголи почали співати, а апостоли — оплакувати розлуку з Божою Матір'ю.

 

Урочиста поховальна процесія вирушила від Сіону та пройшла через весь Єрусалим аж до Гефсиманії. Під час руху процесії над тілом Богородиці зненацька з'явилося світле серпанкове коло, схоже на вінець, і до процесії приєдналися янголи. Своїми співами вони прославляли Божу Матір. Осяйне коло супроводжувало процесію аж до місця поховання. У Гефсиманії християни попрощалися з тілом та внесли в домовині в поховальну печеру.
Вхід закрили великим каменем.

 

А через три дні апостол Фома, який прибув із запізненням, засмутився, що не зміг бути біля Богородиці в останні хвилини її земного життя. Щоб він міг попрощатись з її тілом, апостоли відкотили надгробний камінь. Але на подив усіх всередині вони не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Матір справді вознеслася на небо. Надвечір під час вечері вона явилася апостолам і пообіцяла, що буде з хрещеним людом назавжди.

 

Вирізняється це свято з-поміж інших і в літургійному плані. Саме в цей день в храмах відправляється Єрусалимська утреня – богослужіння, яке здійснюється тільки двічі на рік: в страсну п’ятницю (перед Воскресінням Ісуса Христа) і Успіння.

В Україні свято Успіння Пресвятої Богородиці отримало особливе вшанування. Так, головні монастирі-лаври України - православні Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська та греко-католицька Унівська - присвячені цьому святу.

 

У народі свято Успіння Пресвятої Богородиці ще називають першою Пречистою.

Протягом осіннього періоду є три Пречистi – 28 серпня, 21 вересня і 14 жовтня. Про них у народi кажуть: "Перша Пречиста жито засiває, друга - дощем поливає, а третя - снігом покриває". Пiсля першої Пречистої дiвчата в селах вже не мають важкої роботи. Приповiдка каже: "Прийшла перша Пречиста - стає дiвка речиста" - багато говорить, бо немає вже роботи. Пiсля Успiння Пресвятої Богородицi настає весiльна пора.
За народними прикметами, якщо на першу Пречисту гарна погода - вся осінь буде гарна. 

 

 

УспінняПерша Пречиста жито засіває


Останній календарний місяць літа завершується одним з найпошанованіших християнських празників — Успінням Пресвятої Богородиці — 28 серпня. Проте в народі його знають насамперед як перша Пречиста.

До Успіння годилося закінчити всі найосновніші польові роботи. Якщо з якихось причин хтось не встиг цього зробити, організовувались громадські толоки.

 

На Закарпатті після цього свята вже розпочинався вільний випас худоби на всіх полях.

 

Від першої Пречистої майже на всьому терені України починали сіяти озимину і завершували цю важливу роботу на Семена (14 вересня) або на другу Пречисту (21 вересня).


На сьогодні засів озимини вже не супроводжується давніми обрядами. У давніші часи осінній, як і весняний початок засіву, відбувався досить урочисто.
Підготувавши до сівби насіння, господар брав жменьку збіжжя з обжинкового вінка та залишки зерен, прибережених од новорічних посівальників, змішував їх дівчат у засіку з рештою, примовляючи:
- Руками діда сію в мішок, щоб його руками сіяти в полі.
Потім лантухи з насінням переносив з комори на віз. При цьому обов'язково мали бути присутніми всі члени родини.
Виряджаючи в поле господаря та помічників-підлітків, дружина давала торбинку з полудником, в якій мали бути варені яйця, сир зі сметаною, коржик з маком, овочі, хлібина з дрібком солі, окраєць свяченої паски, спеціально прибереженої од великодневих свят, та пасхальна писанка.
На Поділлі господиня, крім цього, одчиняла навстіж усі ворота, брами в клуні та двері у хлівах і запалювала трійцю.
У полі господар розстеляв рушник або скатертину, клав хлібину, цілушку від паски і наїдки.
Всі присідали на зняті з воза мішки. Після цього господар поля символічно скроплював їх свяченою водою, розв'язував мішок і наповнював коробок зерном.
Засів починали з кінця поля. Взявши в праву жменю зерно, посівальник під помах руки приказував:
- Руками діда-прадіда мого і моїми сію святий хліб на тобі й тобі, моя дідівська ниво! Сійся, родися на щастя, на здоров'я, на новий рік, щоб хлібець був за цей рік! Боже, благослови ниву мою насіння це прийняти!
Слідом за батьком йшов хтось з підлітків і мітив соломинками межі посіву, аби вони не загущувався чи не утворювались огріхи.
По закінченні роботи найменшому синові годилося обсіяти зерном батька, а той у свою чергу скроплював збіжжям юного помічника і коней, приказуючи одну з різдвяних колядок.
Після цього всі сідали за полудник. Кришки од хліба та шкаралупи від яєць господар розкидав по полю, а рештки їжі клав на межу.
Розсіяне зерно ретельно скородили боронами. Закінчивши, господар прощався з полем до наступного року. При цьому годилося залишити в кожному мішку по кілька зернин «для розплоду».
Як бачимо, осінній засів був менш поетичним, ніж весняний. Але й тут простежуються давні залишки хліборобської магії. Скажімо, господарі намагалися не голитися доти, доки не обсіються. А це нерідко тривало тиждень і більше.
До Успіння Божої Матері годилось також повністю (окрім пізніх сортів) зібрати і садовину. Цим переважно займалися дівчата. Беручись за роботу, юнки наспівували:
Пречиста по груші ходила,
Пречиста мішок загубила,
А Спас ішов — мішок знайшов.
— Спасику-братику,
Віддай мій мішочок —
Не буду ходити у твій садочок.
Згадка про Спаса тут не випадкова. Мова в даному контексті йдеться про третій Спас, який припадає на 29 серпня (його іще називають післясвято Успіння).
З першою Пречистою пов'язаний ще один цікавий обряд — заготівля калини. Як ми знаємо, ця рослина правічно символізувала Україну, і дотепер залишається нашою національною емблемою.

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 8


Важко уявити подвір'я, де б не зростав бодай один кущ калини.

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 2


Шанували її не лише за плоди (з них виготовляли різноманітні наливки, джеми, варення, ягодою лікували простудні захворювання тощо), вона виконувала символічну роль у багатьох обрядах, зокрема в поховальних і весільних.
ігри для дівчат красота Проводжаючи людину в останню путь, труну обвивали її цвітом або кетягами; калина прикрашала весільний коровай, нею оздоблювали вінець молодої, як ствердження дівочої недоторканості і цнотливості.

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 6


Згадаймо лише одну з весільних пісень:
Ой під лісом битая доріженька,
А серед степу рублена криниченька,
Коло криниці червона калинонька.
Ой туди їхав Юрасько з боярами,
Йому калина дорогу заступила.
Вийняв шабельку, став калину рубати,
Та стала йому калина промовляти:
- Ой не для тебе ця калина саджена,
Тільки для тебе Маруся наряджена...
Таке широке її використання у побуті спричинилося до того, що образ України безпосередньо уособлюється з калиною. Недарма ж мовиться: без верби і калини нема України.

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 7


Відтак у кожній родині, де були дівчата на виданні, намагалися вдосталь наготувати калинових пучків.

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 3


Усі знали: де під стріхою висить калина — туди можна засилати сватів. Тому, починаючи з Пречистої, дівчата постійно ходили в «похід по калину». Але найчастіше відбувалося це на Успіня Божої матері.
Після церковної відправи, зодягшись у святкове вбрання, дівчата гуртом йшли в ліс чи на луг. Похід цей супроводжувався різноманітними обрядовими дійствами — піснями, іграми, хороводами. Юнаки у ньому участі не брали, але підліткам, як хлопчикам, так і дівчаткам, дозволялося супроводжувати дівочі гурти.
С. Килимник подає такий опис обряду: «Прийшовши на луг чи до лісу, дівчата знаходили там перший кущ калини — «первака», співали та водили хороводи навколо цього куща, проводили ігри. Потім усі разом тут полуднували. А набирали з собою на луг чимало смачної святочної їжі, якою поштували й дітей, що були з ними. За їжею та під час ігор проводились жарти, загадки та співи любовного змісту зі згадуванням імен своїх хлопців».
По полуднику дівчата кидалися («нападали») на кущ зо всіх боків. З першої зламаної гілочки кожна брала по дві ягідки в рот, приговорюючи чарівні слова про кохання та свого хлопця. Наламавши пучків, водили довкола куща хоровод з піснями, почергово піднімаючи та опускаючи грона з ягодами; їх перекладали з однієї руки в іншу, притуляли до щік. Виконувались переважно спасівчанські пісні і спеціальні, приурочені до цієї оказії.

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 4


Так робили і з іншими кущами. Запасшись калиною, збігалися в гурт, розмальовували одна одну ягодами. Прикрашали свої віночки і коси свіжими гронами. Повертаючись додому, співали:
Дала мене моя мати замуж,
Дала мене за Дунай бистрий,
Дала човник плисти,
Дала мені й веселечко:
- Пливи, доню, моє сердечко!
Дала мені калинову вітку:
- Заткни, доню, за білу намітку,
Щоб калину да не поломити,
Ягідок да не подавити,
Свого роду не прогнівити...
На півдорозі на них уже чатували хлопці. Як тільки гурт наближався, парубки зненацька кидалися до дівчат, намагаючись одібрати пучечки. Юнки, захищаючись, розмальовували їх ягідним соком.
Отак разом — зі співами та жартами — молодіжне товариство входило в село, де їх зустрічали всі дорослі.
Біля своєї оселі кожна юнка віддавала ненці калину, а та промовляла:
— Будь, доню, і ти червоною та здоровою калиною, незайманою та чистою до вінця! А ти, калино, будь гожою на коровай, гільце, квітки весільні та хрестинні, на здоров'я людям, на добро нашому двору...
Кілька гілочок вносили до хати, підвішували до образів, а решту прилаштовували під стріху, якщо в сім'ї була відданиця.
Символічна обрядодія, пов'язана з ходінням по калину на Пречисту, не випадкова — з цього дня вже можна було починати розглядини. Вважалося доброю ознакою, коли до дівчини приходили свати саме між першою і другою Пречистими (весілля ж справляли лише після Покрови — 14 жовтня).

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 5


У цей період відбувалися зговори, оглядини, заручини, яких з нетерпінням чекали дівчата. Тому-то й мовиться: «Старости на Пречисту — в хаті речисто» чи «Як прийде Пречиста — стане дівка речиста» (себто говірка).
Варто насамкінець згадати й такий історичний факт. З Пречистою — Матір'ю Божою — Богородицею пов'язуються ще два празники, про які окрема розмова. На честь цих свят колись будували церкви. Одна з таких — Пирогоща, що на Подолі в Києві. Як засвідчує «Слово о полку Ігоревім», князь, повертаючись з полону, одвідав цей храм і в такий спосіб подякував Богородиці як опікунці полонених і загалом усіх воїнів. Оскільки Богородиця охороняла й ремісництво, то київські міщани в Пирогощі організовували свої найосновніші обряди.
Після Успіння вже починається «молоде» бабине літо, що триває до 11 вересня. Якщо о цій порі гарна погода, то «старе» літо обов'язково має бути непогідним.
Отже, на останні дні серпня припадає одне з найбажаніших свят. З ним пов'язані початок шлюбних дійств (оглядини, заручини) та завершення осінньої сівби, бо «Перша Пречиста жито засіває...»
В. Скуратівський "Дідух".

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста 9Пречиста по груші ходила


Кілька днів на рік православний календар пошановує Пресвяту Богородицю Марію, матір Ісуса Христа. Ці свята іменують Пречистою. Так, двадцять восьмого серпня – Успення Пресвятої Богородиці, або перша Пречиста, вона, кажуть, жито засіває, друга Пречиста дощем поливає, а третя – снігом покриває.
Це свято – дуже колоритне. Скрізь уже зібрано й обмолочено хліб, а тепер починається осіння сівба. ЇЇ початок, як і прихід жнив, така ж хвилююча, радісна обрядодія. З обжинкових колосків, з пшеничних віночків виминають зерно і, розсіваючи його, примовляють: "Роди, Боже, і благослови!”.
Багато з вас чули таку приповідку: "Прийшла перша Пречиста – стала дівка речиста”. Бо менше в неї роботи після гарячого літа, отож вона й виговорюється. А матері, поглядаючи на своїх доньок, що так підросли за літо, вже загадують їм майбутнє. Після Успення Пресвятої Богородиці батьки, що мають дорослих дітей, починають готуватись до їх весіль.
Тим часом у садках збирають урожай яблук та груш. Залишаються тільки пізні сорти. Йдучи від яблуні до яблуні, рвучи плоди, дівчата й жінки співають:
Пречиста по груші ходила,
Пречиста мішок загубила,
А Спас ішов, мішок знайшов.
- Спасику-братику, віддай мені мішочок,
Не буду ходити у твій садочок.
А завтра уже третій Спас, або післясвято Успення. Ластівки уже приготувались до вирію. Якщо побачите, що й журавлі знялись на крило, то це віщує ранню зиму.
Отже, спливло літо. Ніби дорогу перейшов – так швидко воно промайнуло, пішло за дальні горизонти, в далекі чужі краї. А ми залишаємось і чекатимемо його, часто повторюючи подумки: "Повертай же, літечко, повертай…”
Олександр Токар Збірка замальовок і аудізозаписів автора

специально для dna.com.ua


Вернуться


Закрыть ... [X]

Успіння Пресвятої Богородиці Почему после пилинга появляются прыщи на

Ігри для дівчат красота Ігри для дівчат красота Ігри для дівчат красота Ігри для дівчат красота Ігри для дівчат красота Ігри для дівчат красота Ігри для дівчат красота